Салідрозид
Короткий вступ:
Салідрозид – це алкалоїдна сполука, що екстрагується з рослини родіоли рожевої, яку також можна отримати шляхом ферментації. Вона має сильну біологічну активність, може протистояти старінню, підвищувати імунітет, покращувати серцево-судинну систему, захищати органи та пригнічувати проліферацію та вторгнення багатьох пухлинних клітин.
Салідрозид широко використовується в галузі медицини та виробів медичного призначення.
Специфікації нашого салідрозиду:
| Тестові елементи | Специфікації |
| Зовнішній вигляд | Білий однорідний порошок або гранули |
| Запах | Характерний смак сировини |
| Аналіз | Не менше 98,0% |
| Вода | Не більше 1,0% |
| Вміст золи | Не більше 0,2% |
Дослідження родіоли рожевої та салідрозиду:
Родіола рожева (рожева або кренулата) відома своїм впливом на рівень енергії, настрій та розумову працездатність і є рослиною, яка століттями використовується в натуральних продуктах, причому салідрозид, найбільш вивчений біоактивний компонент родіоли, відіграє важливу роль у її ефективності.
Через зростання попиту, вид родіоли знаходиться під загрозою надмірного вирубування та занесений до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення.СІТЕС(Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення).
Інноваційний процес ферментації Handom усуває необхідність збирання зникаючих видів родіоли та виробляє лише чисті салідрозиди. Чисті салідрозиди Handom виготовляються шляхом ферментації (Джерело штаму:Saccharomyces cerevisiae), забезпечуючи стале та зручне джерело високоякісної родіоли рожевої зі стабільною чистотою, створюючи простір для інноваційних рецептур нутрицевтиків та спортивних харчових добавок.
Родіола рожева містить велику кількість каніфолі та салідрозиду, причому вміст салідрозиду в родіолі рожевій значно вищий.[1,3]
Дослідження показують, що ефективність родіоли рожевої головним чином походить від каніфолі та салідрозиду, але в деяких регіонах салідрозид може мати дещо більший вплив.[4,5]Крім того, каніфоль міститься лише в рослинах роду Родіола.
▊ Салідрозиди – рушійні фактори потенційного використання:
Хоча з коренів рослин родіоли рожевої було виділено понад 140 сполук, вісім активних сполук допомагають розрізнити різні види:
Загальні розавіни (розавін, розин, розарин), група глікозидів циннамілового спирту (CA)[5]
Салідрозиди, іноді звані салідрозидами[5]Різні фенольні компоненти (тирозол, катехіни, галова кислота)[5]
Гербавіринові глікозиди, флавоноїдна сполука[5]
Серед основних компонентів розавін та салідрозид є основними біоактивними сполуками.
Хоча салідрозид присутній у всіх рослинах родіоли рожевої, розавін є унікальним для родіоли рожевої.[1,5]
У природних зразках родіоли рожевої ці дві сполуки зазвичай присутні у співвідношенні 3:1 – три частини розавіну до однієї частини салідрозиду.[5]
Це співіснування було вирішальним для потенціалу родіоли,[6]але наука почала покладатися на салідрозид як ключовий рушій.
В окремих дослідженнях салідрозид сам по собі продемонстрував низку переваг,[7]але при використанні окремо, загальні розавіни не дали жодних вирішальних переваг.[7]Однак, ці дві сполуки виявилися дуже ефективними разом.[6]
Дослідження показали, що природне співвідношення двох біоактивних речовин може бути дуже ефективним для стимуляції мозку,[6]але той факт, що салідрозид, здається, спричинив найбільшу успішність досліджень, спонукав вчених глибше зануритися в його напрямок.
▊ Відстеження довгострокових ефектів потенціювання салідрозиду:
У дослідженні 2018 року, опублікованому в журналі Frontiers in Pharmacology, команда дослідників оцінила ефективність різних екстрактів родіоли рожевої в моделі синапсу пам'яті. Було отримано та досліджено сім різних екстрактів родіоли рожевої, кожен з яких містив різну концентрацію каніфолі та салідрозиду.
Як працює LTP (надано Amazon ClassConnection)
Всі варіанти були протестовані на довготривалу потенцію (ДП) синаптичної передачі в гіпокампі миші. Вчені проаналізували вплив одиночної та імпульсної стимуляції, а потім виміряли популяційні сплески активності пірамідних клітин. Ця стимуляція вказує на ДП, яка пов'язана з покращенням пам'яті та когнітивних функцій.[7]
Просто порівнявши салідрозид з розавіном, команда виявила, що салідрозид був ефективнішим при нижчих концентраціях, тоді як розавін був ефективнішим при вищих концентраціях.
Хоча це говорить про те, що будь-який інгредієнт окремо може мати певний ефект, тестування семи екстрактів родіоли рожевої дозволило їм просунути свої початкові висновки на крок далі та відповісти на питання: «Який баланс цих двох біоактивних інгредієнтів кращий?»
Порівнюючи екстракти в дозі 5 мг/л, автори дослідження виявили, що екстракт родіоли рожевої, що містить як салідрозид, так і розавін, перевершив конкурентів.[7]Більше того, вони виявили, що екстракт з найвищою концентрацією обох біоактивних речовин (близько 3% кожного) найбільше стимулював клітини.[7]
Хоча це співвідношення є більш збалансованим, ніж зазвичай використовується 3:1, воно підкреслює важливий момент — саме співвідношення розавіну та салідрозиду 3:1 починає проявлятися перевага.
Однак, для досягнення вищої ефективності необхідно використовувати екстракти з більшою біологічною активністю, зокрема салідрозид, і такі екстракти зараз доступні.
Стимуляція активності пірамідних клітин призводить до ДПТ, яка вважається основним клітинним механізмом, що лежить в основі пам'яті та навчання.[7]
Цей взаємозв'язок підкреслює мету прийому добавок родіоли рожевої — когнітивні функції, — але не обговорює основний спосіб дії цієї рослини після потрапляння в організм. Родіола рожева діє як адаптоген, борючись із хімічними та біологічними стресорами в організмі. Препарат цілеспрямовано впливає на стресори в центральній нервовій системі (ЦНС).
▊ Кілька цілей дії салідрозиду:
Родіола рожева має багато потенційних переваг, більшість з яких зумовлені вмістом у ній салідрозиду. Але щоб обговорити її використання, нам спочатку потрібно зрозуміти основний механізм дії салідрозиду.
Після всмоктування з кишечника через транспортер SGLT1[8]Салідрозид впливає на різні метаболічні шляхи та ферменти в організмі.
Справжній адаптоген: корекція шляху mTOR. Мішень рапаміцину у ссавців (mTOR) є часто обговорюваною темою у світі спортивних добавок.
Це протеїнкіназа, яка регулює багато клітинних функцій, включаючи проліферацію клітин та клітинний метаболізм. Вищі рівні mTOR, як правило, пов'язані з вищим ступенем росту та виживання клітин.[9]
Цей ефект особливо корисний при нарощуванні м'язів, оскільки mTOR відіграє важливу роль у регулюванні нарощування, відновлення та підтримки скелетних м'язів.[10]Однак, як і в більшості випадків, потрібно дотримуватися балансу. Надмірна активність mTOR не обов'язково є хорошою річчю, залежно від типу клітин, розмноженню яких вона сприяє.
«Огляд сигналізації mTOR», люб’язно надано Cell Science
Дослідження показують, що шлях mTOR стимулюється під час росту клітин. Це складна тема, оскільки деякі дослідники пов'язують mTOR з такими захворюваннями, як рак, нейродегенерація та діабет.[11]
Він не сприяє «хорошому» чи «поганому», а радше підтримує ріст клітин або апоптоз. Світло, на яке він випромінює світло, залежить від проблеми. Якщо ви хочете сприяти росту м’язів, варто спробувати активувати mTOR.
Але якщо вас турбує ріст пухлини або погіршення когнітивних захворювань, тоді слід зосередитися на пригніченні активності mTOR.
Ця «контекстна залежність» чудово підсумовує, як салідрозид впливає на шлях mTOR, і саме це ми маємо на увазі, коли говоримо про адаптогени.
Дослідження показали, що салідрозид стимулює аденозин-5'-монофосфат-активовану протеїнкіназу (AMPK), ефективно пригнічуючи надмірну активність mTOR.[12]
Цей ефект призвів до апоптозу в тестових моделях раку сечового міхура та колоректального раку.[13]Коригуючи механізм, що стимулює ріст клітин, салідрозид сприяє загибелі шкідливих клітин. Або ж ця сполука може змінити ситуацію.
У 2013 році дослідження, опубліковане Школою громадського здоров'я Ланьчжоуського університету в Китаї, показало, що салідрозид стимулює активність mTOR та сприяє диференціації мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку в нервові клітини.[14]
У 2014 році команда дослідників з Університету традиційної китайської медицини Фуцзянь виявила, що салідрозид захищає нервові клітини від пошкоджень, спричинених активними формами кисню (АФК), що є додатковим доказом активної проліферації.[15]Обидва результати свідчать про те, що сполука функціонує як нейропротектор, головним чином шляхом активації mTOR.
Салідрозид явно впливає на шлях mTOR способами, які, здається, залежать від контексту. Дослідження показали, що він активує mTOR у здорових клітинах, водночас пригнічуючи mTOR у небезпечних клітинах.[6]Ось чому його класифікують як «адаптоген» – він допомагає нам адаптуватися до ситуацій, рухаючись «вгору» та «вниз» за потреби.
Нове дослідження, опубліковане в 2023 році, показує, що салідрозид має гормезисні ефекти з великою стимуляційною зоною.[16]Гормезис - це коли малі дози корисні, тоді як більші дози менш ефективні.[17]
У нашій статті під назвою «Нові дослідження салідрозиду: нейропротекторний гормоназ та здоров'я кишечника» це питання розглядається детальніше, але вона надає додаткові докази того, що салідрозид справді є адаптогеном. Давайте детальніше розглянемо дослідження салідрозиду.
▊ Салідрозид регулює активність HIF-1:
Гіпоксія-індукований фактор-1 (HIF-1) є ключовим регулятором реакції організму на гіпоксичні умови (коли організм позбавлений кисню). Це ген, який допомагає активувати численні транскрипційні фактори, що регулюють доставку кисню та метаболічні функції.[18]
Гіпоксія небезпечна та може спричинити довгострокову шкоду здоров'ю. Нестача кисню може призвести до пошкодження мозку, зупинки серця та багатьох інших небезпечних для життя станів.[19]Однак, подібно до mTOR, HIF-1 виконує дві ролі – він також допомагає раковим клітинам розмножуватися.[20]
Запропонований механізм експресії генів EPO, індукованої салідрозидом.[21]
Салідрозид також має здатність сприяти накопиченню HIF-1, що допомагає запобігти пошкодженню клітин, спричиненому гіпоксією.
Дослідження, проведене у 2012 році Гонконзьким університетом науки і технологій, показало, що салідрозид стимулює накопичення HIF-1 у клітинах печінки та нирок, і дослідницька група стверджувала, що інгредієнт родіоли рожевої має антигіпоксичну дію, яка зазвичай виникає при вживанні родіоли рожевої.[21]
У 2017 році дослідники з Чунцінського університету виявили, що салідрозид не тільки збільшує рівень HIF-1, але й сприяє ангіогенезу. Цей процес утворює нові клітини крові та сприяє перфузії крові, транспортуючи насичену киснем кров для боротьби з гіпоксичними станами, такими як гіпоксія та ішемія.[22]
▊ Салідрозиди можуть впливати на нейромедіатори:
Найважливіший шлях, через який діє родіола рожева (через салідрозиди), – це неврологічний шлях. Зокрема, ця трава має тісний зв'язок з вивільненням та поглинанням нейромедіаторів.
П'ятиамінотрансмітери та моноаміноксидазні нейротрансмітери – це хімічні месенджери, які переносять сигнали по всій центральній нервовій системі. Організм використовує п'ять біогенних амінів для виконання переважної більшості цієї роботи:
● Три катехоламіни — дофамін, норадреналін та адреналін — регулюють настрій та реакцію організму «бий або біжи», а також усі задіяні механізми.[23]
● Гістамін відіграє важливу роль в алергічних та запальних реакціях організму.[24]
● Серотонін є ключовим регулятором настрою, емоцій, моторних навичок та інших біологічних процесів.[25]
Ці хімічні речовини є основоположними для нашого здоров'я — вони прямо чи опосередковано сигналізують про безліч процесів у організмі, які зрештою визначають наше здоров'я. Вони проходять через центральну нервову систему, повідомляючи мозку, що робити, та сприяючи дії, приєднуючись до рецепторів на клітинах-мішенях.
«Норепінефрин синтезується з дофаміну за допомогою дофамін-β-гідроксилази в нейронах блакитного плями. Перед остаточним β-окисленням норепінефрин транспортується в синаптичні везикули везикулярними транспортерами моноамінів. Потім везикули транспортуються вздовж аксонів, що містять норадренергічні шляхи, до місць вивільнення. У синапсі норепінефрин вивільняється в синаптичну щілину, де він зв'язується з різними пресинаптичними та постсинаптичними адренергічними рецепторами, а потім активує різні сигнальні каскади, пов'язані з G-білком».
Щойно нейромедіатор активує сигнал, відбувається одне з двох: сигнал або приймається назад нейроном, який його вивільнив, або він деградує. Різноманітні ферменти каталізують реакцію деградації, але два найпоширеніші - це моноаміноксидаза (МАО) та катехол-О-метилтрансфераза (КОМТ).[26]
МАО має два субстрати: МАО та МАОБ. Перший зазвичай обробляє сигнали в кишечнику та печінці, тоді як другий діє в мозку.[27]Хоча ці ферменти відіграють певну роль у життєвому циклі нейромедіаторів, надмірна активність може бути проблематичною.
▊ Інгібуюча МАО-активність розарину та салідрозиду:
Активність цих ферментів, що руйнують організм, пов'язана з такими станами, як розлади настрою,[28]депресія,[29]тривога,[30]та різні нейродегенеративні захворювання.[31]МАО необхідна для оптимальної сигналізації центральної нервової системи та когнітивного здоров'я, тому логічно, що ці розлади пов'язані з підвищеною активністю ферментів, які виводять аміни з організму.
Через цей зв'язок препарати, що сприяють зворотному захопленню нейромедіаторів та лікують ці стани, стали популярними протягом останніх кількох десятиліть, зокрема інгібітори моноаміноксидази (ІМАО).
Салідрозид (але не розарин) пригнічує MAOB! [32]
Прагнення до ефективних інгібіторів моноаміноксидази (МАО) сприяло зростанню популярності родіоли як у медичному світі, так і в світі харчових добавок. Дослідження in vitro, проведене в 2009 році в Женевському університеті у Швейцарії, показало, що екстракти родіоли рожевої пригнічували МАО та МАО на 80–90 %, залежно від того, який із трьох тестових екстрактів використовувався.[32]Цікаво, що дослідники також виявили, що розарин був найактивнішою сполукою в екстракті, пов'язаною із салідрозидом.
З огляду на це, салідрозид також дуже ефективний у цьому відношенні. У дослідженні 2019 року миші, яких лікували салідрозидом, показали пригнічену активність МАО та покращену дофамінергічну функцію.[33]Ослаблення цих ферментів, що руйнують МАО, є основою потенціалу родіоли рожевої як добавки. Однак, перш ніж ми перейдемо до цього, є ще один неврологічний ефект цієї сполуки.
▊ Салідрозид регулює нейропептид Y:
Окрім використання нейромедіаторів для виконання біологічних дій, організм також синтезує та використовує нейропептиди як месенджери. Нейропептид Y (NPY) є однією з найвпливовіших з цих сполук з точки зору сигналізації апетиту.[34]контролюючи багато відчуттів і сигналів, пов'язаних з голодом.
Активність NPY переважно виявляється в корі, гіпокампі та гіпоталамусі, а також стимулює серцево-судинну функцію, когнітивні функції та стресові реакції.[34]Примітно, що сплески активності NPY пов'язані з підвищеним апетитом та стійкістю до стресу та тривоги.[34,35]Цей зв'язок має сенс — кожен реагує на стрес по-різному, і хоча деякі люди відчувають посилений голод, коли стикаються з хронічним стресом,[36]Дослідження також показали, що апетит знижується у відповідь на гострий стрес.[37]
Салідрозид збільшує експресію нейропептидів дозозалежним чином [38]
Підтримка нормальної активності NPY важлива, коли йдеться про регулювання стресу. У дослідженні 2012 року, опублікованому в журналі Frontiers in Neuroscience, команда вчених виявила, що комбінація родіоли рожевої та інших адаптогенів значно стимулює NPY.[38]Вони приписали цей ефект саме салідрозиду. Додаткові випробування показали, що біоактивна сполука ефективно підвищує активність NPY, хоча й у вищих дозах, ніж суміш адаптогенів.[38]
Краща реакція на стрес, враховуючи, що салідрозид індукує активність NPY, було б спокусливо зробити висновок, що це матиме певний ефект, наприклад, підвищення апетиту. Але такий зв'язок був би безглуздим.
Натомість, збільшення активності NPY свідчить про те, що салідрозид здатний змінювати реакцію організму на стрес, що, можливо, є найбажанішою перевагою прийому добавок родіоли рожевої.
▊ Салідрозид: Потенційні переваги для здоров'я кишечника:
Нові доклінічні дослідження, опубліковані в 2023 році, показують, що салідрозид може покращити здоров'я кишечника.[39]У цьому дослідженні вчені розділили мишей на групи, одна з яких отримувала стандартний корм, а інша — дієту з високим вмістом жирів (HFD), що викликає метаболічну дисфункцію та ожиріння.
Однак, салідрозид зміг усунути більшість метаболічних порушень у мишей, яких годували дієтою з високим вмістом жирів! [39]
Крім того, фекальні трансплантати від мишей HFD, які отримували салідрозид, іншим хворим мишам HFD значно покращили здоров'я кишечника реципієнтів, що змусило дослідників вважати, що салідрозид може забезпечити суттєву користь для здоров'я кишечника.
▊ Як довго діє салідрозид: Зменшує стрес лише за 14 днів:
Адаптогени – це речовини, які можуть покращити реакцію організму на стрес, і родіола рожева є одним із найефективніших типів. У дослідженні 2015 року, проведеному вченими з Університету Суррея у Великій Британії, вісім учасників дослідження з легкою тривогою та самостійно повідомленим стресом добровільно зголосилися перевірити вплив цієї трави.
Учасників розділили на дві групи: одна приймала 200 мг родіоли рожевої двічі на день, а інша — плацебо. Лікування тривало 14 днів, а як міра успіху використовувалися самостійно оцінені показники настрою та когнітивних функцій. Вчені виявили, що учасники, які приймали родіолу рожеву, відчули значне зниження тривожності, стресу, гніву, сплутаності свідомості та депресії, а також повідомили про загальне покращення настрою наприкінці періоду тестування.[43]
Значні зміни лише за 3 дні [42]
В іншому дослідженні, опублікованому в журналі Phytotherapy Research у 2012 році, 101 учаснику відкритого дослідження вводили стандартизований екстракт родіоли рожевої. Екстракт приймали в дозі 200 мг двічі на день протягом чотирьох тижнів.
Наприкінці лікування дослідницька група оцінила результати за допомогою низки тестів та анкет. Учасники не лише повідомили про покращення у всіх аспектах симптомів стресу,[42]але дослідники повідомили, що екстракт був ефективним протягом трьох днів після початкового лікування.[42]
▊ Родіола рожева може зменшити симптоми депресії:
Враховуючи, що багато біологічних реакцій на стрес відбуваються в центральній нервовій системі,[44]Зв'язок між стресом і функцією мозку досить сильний. Зокрема, стрес має значний вплив на вироблення хімічних речовин (або нейромедіаторів), які сприяють здоровій роботі мозку.
Вплив стресу може суттєво змінити активність та сприйняття нейромедіаторів, перешкоджаючи нормальній передачі сигналів.[45]Цей хімічний дисбаланс, зокрема дофаміну, норадреналіну та серотоніну, може призвести до депресії.[46]
Вплив стресу, звичайно, не завжди призводить до депресії, але оскільки хронічний стрес подовжує хімічний дисбаланс у центральній нервовій системі, ймовірність його розвитку стає дедалі більшою.
Спостерігалося зменшення «відсутності щастя» за опитувальником сприйнятого стресу – оцінювалося на початку дослідження та після 4 тижнів лікування. [42]
Оскільки родіола рожева є інгібітором моноаміноксидази, дослідження підтверджують використання екстракту родіоли рожевої для зменшення депресивних симптомів. Вищезгадане дослідження вчених з Женевського університету (яке виявило пригнічення активності МАО на 80–90 % після лікування родіолою рожевою) безпосередньо вказує на потенційне застосування як антидепресант.[32]
Цей потенціал вперше був запропонований близько двох років тому в дослідженні 2007 року, опублікованому в Nordic Journal of Psychiatry. У цьому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні дослідники оцінювали вплив щоденних доз 340 мг або 680 мг стандартизованого екстракту родіоли рожевої на людей з депресією.
Зміни балів за шкалою депресії Бека (BDI) та шкалою депресії Гамільтона (HAMD) порівнювали через 42 дні, причому вищі бали вказували на погіршення симптомів. Було виявлено, що в обох групах спостерігалося зниження балів за шкалою HAMD на 65–70 %, причому в групі з вищою дозою зниження балів за шкалою BDI було дещо більшим, ніж у групі з 340 мг.[47]Загалом, добровольці, які приймали добавки з родіолою рожевою, відчули значне покращення порівняно з плацебо.[47]]
Родіола рожева значно знижує показники депресії [47]
Хоча клінічне лікування слід вважати основним варіантом боротьби з розладами настрою, прийом родіоли рожевої має певні перспективи для полегшення. Ця трава стала гарячою темою в психіатричній спільноті. Додаткові дослідження, що оцінюють її ефективність, тривають.[48]Присутні властивості підвищення активності нейромедіаторів, а також покращення настрою. Але потрібні додаткові дослідження, перш ніж хтось зможе обґрунтовано стверджувати, що родіола рожева — це більше, ніж просто натуральна трава з антидепресивною активністю.
▊ Родіола рожева бореться з розумовою та фізичною втомою:
Ми всі стикалися з втомою, чи то в кінці довгого робочого дня, після важкого тренування, чи то під час стресової ситуації. Однак, коли ми маємо справу з хронічним стресом і депресією, втома може перерости в щось більше, ніж просто непряму проблему, оскільки сонливість і схильність до дедалі складніших переживань стають дедалі складнішими.[49]Хоча проблеми, пов'язані з втомою, не завжди співіснують, дослідження показують, що вони тісно пов'язані, і якщо ви маєте справу з однією, ви можете збільшити ймовірність розвитку проблем з іншою.[50]
100 мг, 20 днів
Як показують дослідження добавок родіоли рожевої, ця кореляція також стосується потенційних методів лікування. У квітні 2000 року дослідники Волгоградського медичного коледжу в Росії опублікували дослідження, в якому аналізувався вплив стандартизованого екстракту родіоли рожевої на студентів коледжу під час стресового періоду іспитів. У подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні з повторними низькими дозами студенти приймали 100 мг екстракту щодня протягом 20 днів. Дослідники виявили значне покращення різних показників втоми – когнітивних функцій, ясності розуму, фізичного здоров'я та, найголовніше, загального самопочуття.[51]
Коли люди втомлені та виснажені, вони роблять менше помилок і мають вищу точність на тесті? Це має важливі наслідки для нашого сучасного суспільства. [51]
370 або 555 мг знижують маркери розумової та фізичної втоми
Подальші дослідження також підтверджують ефективність інших доз — вищих та коротших за тривалістю. У дослідженні 2003 року, опублікованому в журналі Phytomedicine, вчені давали студентам коледжу 370 мг або 555 мг стандартизованого екстракту в рамках плацебо-контрольованого дослідження з одноразовою дозою. Використовуючи власний показник під назвою «Індекс проти втоми», який вимірює кілька маркерів загальної сонливості, вони виявили, що обидві дози значно покращили маркери розумової та фізичної втоми порівняно з плацебо.[52]
▊ Родіола рожева покращує спортивні результати:
Підвищена енергія спостерігається не лише в академічних дослідженнях та на робочому місці, але й у спортивних результатах. У 2004 році клінічне дослідження, опубліковане в Міжнародному журналі спортивного харчування та метаболізму вправ, перевіряло зв'язок між прийомом добавок родіоли рожевої та спортивними результатами. Дослідження проводилося у два етапи:
Фаза I– Учасники дослідження приймали 200 мг стандартизованого екстракту родіоли рожевої щодня протягом двох днів, а через годину після прийому оцінювали різні показники. У перший день дослідники вимірювали швидкість руху кінцівок, реакцію очей та стабільність уваги. На другий день вони вимірювали максимальний крутний момент розгинання коліна та витривалість.
Фаза II– Учасники дослідження двічі виконали процедуру Фази I, з тією лише різницею, що вони приймали 200 мг екстракту щодня протягом чотирьох тижнів. У Фазі I команда виявила, що родіола рожева значно збільшила час до виснаження та VO2max.[53]Це збільшення залишалося стабільним у Фазі II, і учасники випробувань продемонстрували подібні покращення.[53]
Це дослідження показує, що родіола рожева може покращити результати фізичних вправ, підвищуючи рівень енергії та борючись із втомою, пов'язаною з фізичними вправами, як гострою, так і хронічною.
▊ Родіола рожева підвищує вироблення серотоніну:
Згідно з дослідженням 2012 року, опублікованим у журналі Phytomedicine, родіола рожева також може забезпечувати підвищений рівень серотоніну. Звертаючи увагу на те, що нікотинова абстиненція може призвести до симптомів, подібних до депресії, таких як порушення вироблення та сприйняття серотоніну, вчені викликали нікотинову абстиненцію у мишей. Вони виявили, що ін'єкції екстракту родіоли рожевої збільшують експресію серотоніну дозозалежним чином.[54]Примітно, що це збільшення спостерігалося як у тестовій, так і в контрольній групах,[54]припускаючи, що такі переваги можуть бути пов'язані з загальним використанням, а не з контекстно-залежним застосуванням.
Активація 5-HT 1A
У цьому ж дослідженні також було визначено, як ця трава досягає цих результатів. Дослідники виявили, що екстракт родіоли рожевої підвищує рівень білка в рецепторі 5-HT1A, який активує серотонін.[54]Крім того, дослідження Frontiers in Neuroscience показало, що стандартизований екстракт родіоли рожевої пригнічує активність рецептора 5-HT3,[55]що важливо, враховуючи, що цей рецептор пов'язаний з тривогою.[56]Згідно з обома дослідженнями, родіола, здається, підвищує активність рецепторів, які посилюють переваги серотоніну, та знижує активність рецепторів, які антагонізують серотонін.
Може регулювати апетит
Існують деякі докази того, що родіола рожева може фактично знижувати апетит, що може бути дивним, враховуючи негативну кореляцію між виробленням серотоніну та відчуттям голоду та тягою до їжі.[57]
У дослідженні 2010 року, опублікованому в журналі Physiology & Behavior, вчені використовували мишей для моделювання переїдання, викликаного стресом. Вони вводили екстракт родіоли рожевої (3% каніфолі та 3,12% салідрозиду) за годину до годування, щоб побачити, чи може лікування стримати переїдання. Вони виявили, що при дозі 10 мг/кг маси тіла,[58]Екстракт значно зменшив переїдання, тоді як доза 20 мг/кг маси тіла повністю блокувала переїдання.[58]
Ми знову маємо класичну поведінку «адаптогену»: хоча родіола рожева може підвищувати апетит, вона знижує ймовірність переїдання.
Хоча спортивні добавки, як правило, рекламують формули, що знижують апетит, добавки, що підвищують відчуття голоду, безумовно, мають своє місце. Багато людей намагаються набрати вагу, чи то через реальні труднощі зі споживанням достатньої кількості їжі, чи то через інші обмеження. Підвищений голод, а отже, і збільшення споживання калорій, може сприяти як набору ваги, так і її повторному набору.
Підвищення апетиту родіоли, схоже, більше пов'язане з її властивостями зниження стресу, ніж з будь-якими ефектами серотоніну. Але це гарна новина для всіх, хто бореться з набором ваги.
▊ Родіола рожева покращує рівень глюкози в крові:
Хоча організм здатний використовувати різноманітні поживні речовини як паливо, він швидко розщеплює вуглеводи, що надходять, на глюкозу, а потім на глікоген, який використовується для живлення майже кожного механізму організму.
Однак надлишок глюкози, що циркулює в організмі, може бути проблематичним — високий рівень цукру в крові пов'язують із прискореними ознаками старіння,[59]розвиток діабету,[59]збільшення ваги,[59]ускладнення з боку органів,[60]та плутанину.
Моніторинг рівня цукру в крові та забезпечення належної секреції інсуліну є важливим не лише для уникнення цих проблем, але й для підтримки загального здоров'я. Однією з ознак глікемічного здоров'я є поширеність кінцевих продуктів глікування (AGEs) в організмі.[61]AGE – це глікотоксини, що утворюються в результаті реакції цукрів та вільних аміногруп.
Хоча AGEs є нормальним побічним продуктом здорової метаболічної функції, підвищений рівень AGEs може спровокувати оксидативний стрес і запалення,[61]зрештою збільшуючи ризик розвитку діабету та інших захворювань.[61]
Ще більше занепокоєння викликає те, що ці сполуки містяться у високих концентраціях у високооброблених харчових продуктах. Щоб запобігти підвищенню рівня цукру в крові, необхідно контролювати як внутрішнє виробництво, так і зовнішнє споживання глікотоксинів.
Родіола рожева може бути способом зменшення накопичення AGEs. У дослідженні 2010 року, опублікованому в журналі Biomedical and Environmental Sciences, дослідники протестували вплив салідрозиду на мишачій моделі прискореного старіння. Вони вводили препарат трьом різним групам щодня протягом восьми тижнів. Перша група отримувала D-галактозу, друга - салідрозид, а третя - обидва. Вони виявили, що салідрозид запобігав збільшенню рівня AGEs у сироватці крові, а в деяких випадках навіть усував його вплив на нервову та імунну системи.[62]
В іншому дослідженні детальніше розглянуто зв'язок між AGE та діабетом. У 2011 році команда дослідників з Університету Яньшань вводила мишам з діабетом салідрозид у надії викликати гіпоглікемічну активність. Вони тестували багаторазові добові дози від 50 до 200 мг/кг маси тіла протягом 28 днів. Автори дослідження виявили, що прийом салідрозиду спричиняв гіпоглікемічний ефект, залежний від часу та дози.[63]
Крім того, при найвищій дозі 200 мг/кг маси тіла вони виявили повну нормалізацію рівня глюкози в крові. Рівень глюкози в крові знизився до рівнів, порівнянних з показниками контрольної групи без діабету.[63]Хоча це дослідження не оцінювало безпосередньо вироблення AGEs, воно підкреслює потенціал впливу родіоли рожевої на рівень глюкози в крові, можливо, через втручання AGEs.
▊ Покращення рівня цукру в крові за допомогою салідрозиду може мати переваги для спортсменів:
Звичайно, це не просто призводить до «зникнення» глюкози, а й допомагає організму ефективно використовувати її для клітинних функцій. Дослідження, опубліковане у виданні Європейського журналу фармакології за 2008 рік, показало, що салідрозид збільшує поглинання глюкози клітинами скелетних м’язів, стимулюючи AMPK.[64]
Примітно, що ефекти лікування були не кращими, ніж у контрольної групи, яка отримувала інсулін. Натомість екстракт імітував дію цього важливого гормону, що регулює рівень глюкози, хоча й меншою мірою.
Тим не менш, дослідники виявили, що при спільному застосуванні салідрозиду та інсуліну поглинання глюкози збільшувалося.[64]Хоча переваги з точки зору фізичної працездатності, ймовірніше, пов'язані з «меншим відчуттям втоми», родіола рожева також може збільшувати енергію, допомагаючи переміщувати поживні речовини в клітини, де вони потрібні!
▊ Салідрозид (Механізм дії):
Салідрозид діє за допомогою кількох механізмів, таких як:
◎ Збільшує довготривале потенціювання синаптичної передачі гіпокампу[5]
◎ Коригує шлях рапаміцину (mTOR) для цілей ссавців[6]
◎ Регулює гіпоксією-індукований фактор-1 (HIF-1)[7]
◎ Впливає на вивільнення та поглинання нейромедіаторів (дофаміну, норадреналіну, адреналіну, гістаміну та серотоніну)[1]
◎ Пригнічує моноаміноксидазу (MOA)[8]
◎ Підвищує активність нейропептиду Y[9]
◎ Покращує кишкову мікробіоту та бореться з ожирінням[10]
◎ Також було показано, що він має гормональний ефект із великою зоною стимуляції[11]
▊ Переваги салідрозиду:
Завдяки цим складним фізіологічним механізмам, салідрозид може:
★ Покращує пам'ять, навчання та когнітивні функції[5]
★ Зменшення стресу та тривоги[12]
★ Покращення загального настрою[12]
★ Зменшення симптомів депресії[13]
★ Боротьба з фізичною та розумовою втомою[14, 15]
★ Покращення спортивних результатів[16]
★ Регулює апетит[17]
★ Покращує рівень цукру в крові[18]
★Захист органів– Зменшуючи кількість шкідливих оксидантів та запобігаючи гіпоксії,[65]Доведено, що ця трава ефективно захищає серце та печінку.[66, 67]
★Зменшення рівня естрогену- Дослідження Американської асоціації дослідження раку показало, що у мишей салідрозид ефективно пригнічував зв'язування естрогену та навіть підвищував рівень естрадіолу у мишей з видаленими оваріоцитами.[68]
★Додаткове лікування раку- Дослідники виявили, що салідрозид може мати протиракові властивості.[69, 70]Більшість цих досліджень проводилися in vitro, але дослідження в науковій спільноті все ще тривають.
▊ Салідрозид (безпека та дозування):
Салідрозид зазвичай має дуже обмежені побічні ефекти та взаємодіє з ліками та іншими інгредієнтами,[1]що свідчить про те, що його загалом можна використовувати безпечно.
Дослідження 1985 року показало, що доза 3360 мг/кг маси тіла є потенційно токсичною для мишей.[71]Екстрапольовано на людей, це еквівалентно понад 20 000 мг, залежно від маси тіла. Рекомендовані добові дози від 200 до 600 мг.[1,71]але досягнення таких високих доз вкрай малоймовірне.
※ Список літератури:
1.Паносян, А. та ін. «Корінь троянди (родіола)
рожева): традиційне використання, хімічний склад, фармакологія та клінічна ефективність». Фітомедицина:
Міжнародний журнал фітотерапії та фітофармакології, т. 17, 7. (2010): 481-93.
doi:10.1016/j.phymed.2010.02.002. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20378318/
2.Джафарі, Махтаб та ін. «Родіола: а
«Перспективна китайська трава проти старіння». Дослідження омолодження, том 10, 4 (2007): 587-602.
doi:10.1089/rej.2007.0560. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17990971/
3.Хайдаєв З, Меньшикова Т.А. Лікарські рослини
в монгольській медицині. Улан-Батор, Монголія; 1978 рік.
4.Саратіков С.А., Краснов Є.А. Родіола рожева є
цінна лікарська рослина (Золотий корінь) Видавництво Томського державного університету, Томськ, Росія; 1987.
5.Греч-Баран, Марта та ін. «Біотехнологічні
Підходи до посилення продукції салідрозиду, розину та його похідних у вибраних видах родіоли in vitro
культури». Огляди фітохімії: збірник праць Європейського фітохімічного товариства, том 14, 4 (2015):
657-674. doi:10.1007/s11101-014-9368-y. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4513219/
6.Li, Yonghong та ін. «Родіола рожева L.: ан
трава з антистресовими, омолоджувальними та імуностимулюючими властивостями для хіміопрофілактики раку». Поточна
фармакологічні звіти, том 3, 6 (2017): 384-395.
doi:10.1007/s40495-017-0106-1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6208354/
7.Дімпфель, Вільфрід та ін. «Оцінка
Якість та потенційна ефективність комерційних екстрактів родіоли рожевої L. шляхом аналізу салідрозиду та
Вміст розавіну та електрофізіологічна активність у довготривалій потенціації гіпокампу, синаптична модель
Пам'ять». Рубежі фармакології, т. 9, 425. 24 травня 2018 р.
doi:10.3389/fphar.2018.00425. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5976749/
8.HE, Yu-Xian та ін. «Натрійзалежні
Транспортер глюкози був задіяний у всмоктуванні салідрозиду в кишечнику щурів. Китайський журнал природничих наук.
Ліки, том 7, 6 (2009):
444-48. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1875536409600686
9.Лаплант, Матьє та Девід М. Сабатіні. «MTOR»
«Сигналізація з першого погляду». Журнал клітинної науки, том 122 (2009): 3589-3594.
doi:10.1242/jcs.051011. https://jcs.biologists.org/content/122/20/3589
10.Юн, Мі-Суп. «mTOR як ключовий регулятор у
«Підтримка маси скелетних м’язів». Рубежі фізіології, том 8, 788. 17 жовтня 2017 р.
doi:10.3389/fphys.2017.00788. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5650960/
11.Дазерт, Єва та Майкл Н. Холл. «MTOR»
Сигналізація при захворюваннях». Сучасна думка в клітинній біології, том 23, 6 (2011):
744-755. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0955067411001116
12.Лю, Чжунбо та ін. «Екстракти родіоли рожевої»
і салідрозид зменшують ріст клітинних ліній раку сечового міхура шляхом пригнічення шляху mTOR та індукції
аутофагія». Молекулярний канцерогенез, том 51, 3 (2012): 257-67.
doi:10.1002/mc.20780. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21520297/
13.Fan, Xiang-Jun та ін. «Салідрозид індукує
апоптоз та аутофагія в клітинах колоректального раку людини шляхом інгібування шляху PI3K/Akt/mTOR.” Онкологія
звіти, том 36,6 (2016): 3559-3567. doi:10.3892/or.2016.5138. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27748934/
14.Чен, Я-Нан та ін. «Салідрозид через ERK1/2
і сигнальний шлях PI3K/AKT/mTOR індукує диференціацію мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку миші в нейронні
клітини». Yao xue xue bao = Acta pharmaceutica Sinica том 48,8 (2013):
1247-52. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24187831/
15.Чжун, Сяоюн та ін. «Вплив салідрозиду»
на пошкодження гіпоксією, викликане хлоридом кобальту, та репресію сигналізації mTOR у клітинах PC12.” Біологічний &
фармацевтичний бюлетень, том 37, 7 (2014): 1199-206.
doi:10.1248/bpb.b14-00100. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24989011/
16.Калабрезе, Едвард Дж. та ін. «Родіола рожева та
Салідрозид зазвичай індукує гормезис, з особливим акцентом на довголіття та нейропротекцію». Хіміко-біологічний
взаємодії, т. 380 110540. 9 травня 2023 р.
doi:10.1016/j.cbi.2023.110540; https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S0009-2797(23)00207-7
17.Калабрезе, Е. Дж. та Л. А. Болдвін. «Визначення
Гормезис». Human & Experimental Toxicology, т. 21, № 2, лютий 2002 р., с. 91–97,
doi:10.1191/0960327102ht217oa; https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12102503/
18.«Субодиниця альфа фактора 1, індукованого гіпоксією HIF1A»
«[Homo Sapiens (людина)] – Ген – NCBI». Національний центр біотехнологічної інформації, Національна бібліотека США
Медицина. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/gene/3091
19.Sekhon, Mypinder S та ін. «Клінічний
патофізіологія гіпоксично-ішемічного ураження мозку після зупинки серця: модель «двох ударів». Критична допомога (Лондон,
(Англія) том 21, 190. 13 квітня 2017 р.
doi:10.1186/s13054-017-1670-9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5390465/
20.Зіелло, Дженніфер Е та ін. «Гіпоксія-індукована
Регуляторний шлях фактора (HIF)-1 та його потенціал для терапевтичного втручання при злоякісних новоутвореннях та ішемії.
Єльський журнал біології та медицини, том 80, 2 (2007):
51-60. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2140184/
21.Чжен, Кен Юй-Чжун та ін. «Салідрозид
стимулює накопичення білка HIF-1α, що призводить до індукції експресії EPO: сигналізація через блокування
шлях деградації в клітинах нирок і печінки». Європейський журнал фармакології, том 679, 1-3 (2012):
34-9. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22309741/
22.Чжан, Цзін та ін. «Інгібування PHD3 шляхом
Салідрозид сприяє неоваскуляризації через міжклітинну комунікацію, опосередковану ангіогенними реакціями, що виділяються м'язами
фактори». Наукові звіти, том 7, 43935. 7 березня 2017 р.
doi:10.1038/srep43935. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5339704/
23.Первес, Дейл. «Біогенні аміни».
Нейронаука. 2-ге видання., Національна медична бібліотека США, 1 січня.
1970. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK11035/
24.Тангам, Елден Берла та ін. «Роль
Гістамін та гістамінові рецептори при алергії та запаленні, опосередкованих тучними клітинами: пошуки нових терапевтичних засобів
«Мішені». Рубежі імунології, том 9, 1873. 13 серпня 2018 р.
doi:10.3389/fimmu.2018.01873. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6099187/
25.Бергер, Майлз та ін. «Розширена біологія
серотонін». Щорічний огляд медицини, том 60 (2009): 355-66.
doi:10.1146/annurev.med.60.042307.110802. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5864293/
26.Параваті, Стівен. «Фізіологія,
Катехоламіни». StatPearls [Інтернет]., Національна медична бібліотека США, 26 липня.
2020. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507716/
27.Лабан, Тахрієр, підрозділ «Моноаміноксидаза»
Інгібітори (ІМАО).» StatPearls [Інтернет]., Національна медична бібліотека США, 22 серпня.
2020. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK539848/
28.Данліві, Д. Л. «Зміни настрою та сну з
інгібітори моноаміноксидази». Праці Королівського медичного товариства, том 66, 9 (1973):
951. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1645427/
29.Шаббір, Файсал та ін. «Вплив дієти на
серотонінергічна нейротрансмісія при депресії». Міжнародна нейрохімія, том 62, 3 (2013): 324-9.
doi:10.1016/j.neuint.2012.12.014. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23306210/
30.Merikangas, KR, і JR Merikangas.
«Комбіноване лікування мігрені з тривогою та депресією за допомогою інгібітора моноаміноксидази та бета-блокатора».
Біологічна психіатрія, т. 38, 9 (1995): 603-10.
doi:10.1016/0006-3223(95)00077-1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8573662/
31.Хуан, Лінг та ін. «Багатоцільовий
Похідні бензиліденінданону: анти-β-амілоїдна (Aβ) агрегація, антиоксидант, хелатування металів та моноамін
«Гібільні властивості оксидази B (МАО-B) проти хвороби Альцгеймера». Журнал медичної хімії, том 55, 19.
(2012): 8483-92. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22978824/
32.van Diermen, Daphne та ін. «Моноаміноксидаза
інгібування корінням Rhodiola rosea L.». Журнал етнофармакології, том 122, 2 (2009): 397-401.
doi:10.1016/j.jep.2009.01.007. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19168123/
33.Zhong, Zhi-feng та ін. «Нейропротекторний
Вплив салідрозиду на поведінкові порушення, викликані церебральною ішемією/реперфузією, включає дофамінергічні порушення.
Система». Рубежі фармакології, 13 грудня.
2019. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphar.2019.01433/full
34.Бек, Б. «Нейропептид Y у звичайному харчуванні та
при генетично та дієтично спричиненому ожирінні». Філософські праці Королівського товариства Лондона. Серія B,
Біологічні науки, т. 361, 1471 (2006): 1159-85.
doi:10.1098/rstb.2006.1855. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1642692/
35.Райхман, Флоріан і Пітер Хольцер.
«Нейропептид Y: стресовий огляд». Нейропептиди, том 55 (2016): 99-109.
doi:10.1016/j.npep.2015.09.008. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4830398/
36.Яу, ЮХК та М.Н. Потенца. «Стрес і
харчова поведінка». Minerva endocrinologica, том 38, 3 (2013):
255-67. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4214609/
37.Анс, Армган Х. та ін. «Нейрогормональний
Регуляція апетиту та її зв'язок зі стресом: міні-огляд літератури». Cureus, 23 липня
2018. https://www.cureus.com/articles/13630-neurohormonal-regulation-of-appetite-and-its-relationship-with-stress-a-mini-literature-review
38.Паносян, Александер та ін. «Адаптогени»
стимулюють експресію та вивільнення нейропептиду γ та hsp72 у клітинах нейроглії». Frontiers in neuroscience, том 6, 6.1
Лютий 2012, doi:10.3389/fnins.2012.00006. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3269752/
39.Liu, Jiuxi та ін. «Салідрозид захищає мишей
від ожиріння, викликаного дієтою з високим вмістом жирів, шляхом модуляції кишкової мікробіоти». Міжнародна імунофармакологія, т. 120
110278. 14 травня 2023 р.
doi:10.1016/j.intimp.2023.110278; https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1567576923006008
40.Саларі, Надер та ін. «Поширеність стресу,
тривога, депресія серед населення загалом під час пандемії COVID-19: систематичний огляд та
мета-аналіз». Глобалізація та здоров'я, том 16, 157. 6 липня 2020 р.
doi:10.1186/s12992-020-00589-w. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7338126/
41.Маріотті, Аньєзе. «Наслідки хронічного
стрес для здоров'я: нові уявлення про молекулярні механізми комунікації між мозком і тілом». Майбутня наука OA том.
1,3 FSO23. 1 листопада 2015 р., doi:10.4155/fso.15.21. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5137920/
42.Едвардс, Д. та ін. «Терапевтичні ефекти та
Безпека екстракту родіоли рожевої WS 1375 у пацієнтів із симптомами життєвого стресу – результати відкритого дослідження.
Дослідження фітотерапії: PTR т. 26,8 (2012): 1220-5.
doi:10.1002/ptr.3712. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22228617/
43.Кроплі, Марк та ін. «Вплив родіоли»
Екстракт рожевої L. щодо тривожності, стресу, когнітивних функцій та інших симптомів настрою». Дослідження фітотерапії: PTR том 29,12.
(2015): 1934-9. doi:10.1002/ptr.5486. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26502953/
44.Ян, Лонгфей та ін. «Вплив
Психологічний стрес при депресії». Сучасна нейрофармакологія, том 13, 4 (2015): 494-504.
doi:10.2174/1570159×1304150831150507. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4790405/
45.Кумар, Аніл та ін. «Стрес: нейробіологія,
наслідки та управління». Журнал фармації та біологічних наук, том 5, 2 (2013): 91-7.
doi:10.4103/0975-7406.111818. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3697199/
46.Натт, Девід Дж. «Взаємозв'язок
нейромедіаторів до симптомів великого депресивного розладу». Журнал клінічної психіатрії, том 69, додаток E1
(2008): 4-7. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18494537/
47.Дарбінян, В. та ін. «Клінічне випробування
Екстракт родіоли рожевої L. SHR-5 у лікуванні легкої та помірної депресії». Північний журнал психіатрії, том...
61,5 (2007): 343-8. doi:10.1080/08039480701643290. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17990195/
48.«Терапія родіолою рожевою при тяжкій депресії»
Розлад». ClinicalTrials.gov. https://clinicaltrials.gov/ct2/show/NCT01098318
49.Роуз, Д.М. та ін. «Зв’язок втоми з
«Стрес, пов'язаний з роботою, психічне та фізичне здоров'я у вибірці працевлаштованого населення». BMC психіатрія, том 17, 1167. 5
Травень 2017 р., doi:10.1186/s12888-017-1237-y. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5420158/
50.ван Дам, Арно. «Аналіз підгруп при вигоранні:
«Зв’язок між втомою, тривогою та депресією». Рубежі в психології, том 7, 90. 4 лютого 2016 р.
doi:10.3389/fpsyg.2016.00090. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4740380/
51.Спасов, А.А. та ін. «Подвійне сліпе,
плацебо-контрольоване пілотне дослідження стимулюючого та адаптогенного ефекту екстракту родіоли рожевої SHR-5 на
Втома студентів, спричинена стресом під час екзаменаційного періоду з повторюваним режимом низьких доз. Фітомедицина:
Міжнародний журнал фітотерапії та фітофармакології, т. 7,2 (2000): 85-9.
doi:10.1016/S0944-7113(00)80078-1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10839209/
52.Шевцов, В.А. та ін. «Рандомізоване дослідження двох
різні дози екстракту родіоли рожевої SHR-5 порівняно з плацебо та контроль здатності до розумової роботи».
Фітомедицина: міжнародний журнал фітотерапії та фітофармакології, т. 10, 2-3 (2003): 95-105.
doi:10.1078/094471103321659780. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12725561/
53.Де Бок, Катрієн та ін. «Родіола рожева гостра
споживання може покращити результати тренувань на витривалість». Міжнародний журнал спортивного харчування та метаболізму під час тренувань
т. 14,3 (2004): 298-307. doi:10.1123/ijsnem.14.3.298. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15256690/
54.Mannucci, C та ін. «Участь серотоніну в
Послаблення ознак нікотинової абстиненції родіолою рожевою у щурів. Фітомедицина: міжнародний журнал.
фітотерапія та фітофармакологія, т. 19, 12 (2012): 1117-24.
doi:10.1016/j.phymed.2012.07.001. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22921986/
55.Паносян, Александер та ін. «Синергія та
Антагонізм активних компонентів ADAPT-232 на транскрипційному рівні метаболічної регуляції ізольованих
«Нейрогліальні клітини». Рубежі нейронауки, том 7, 16. 20 лютого 2013 р.
doi:10.3389/fnins.2013.00016. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3576868/
56.Кеннетт, ГА та ін. «Анксіолітикоподібна дія»
селективних антагоністів рецепторів 5-HT4 SB 204070A та SB 207266A у щурів». Нейрофармакологія, том 36, 4-5.
(1997): 707-12. doi:10.1016/s0028-3908(97)00037-3. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9225297/
57.Керзон, Г. «Серотонін та апетит». Літопис
Нью-Йоркська академія наук, т. 600 (1990): 521-30; обговорення 530-1.
doi:10.1111/j.1749-6632.1990.tb16907.x. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2252331/
58.Cifani, Carlo et al. «Вплив салідрозиду,
активний інгредієнт екстракту родіоли рожевої при переїданні». Фізіологія та поведінка, том 101, 5 (2010): 555-62.
doi:10.1016/j.physbeh.2010.09.006. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20837037/
59.Кампос, Карлос. «Хронічна гіперглікемія та
глюкозна токсичність: патологія та клінічні наслідки». Післядипломна медицина, том 124, 6 (2012): 90-7.
doi:10.3810/pgm.2012.11.2615. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23322142/
60.Мурі, Мішель. «Гіперглікемія». США
Національна медична бібліотека. 10 вересня 2020 р. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK430900/
61.Урібаррі, Хайме та ін. «Кінець розширеної глікації»
продукти в продуктах харчування та практичний посібник щодо їх зменшення в раціоні». Журнал Американської дієтології
Асоціація, том 110, 6 (2010): 911-16.e12.
doi:10.1016/j.jada.2010.03.018. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3704564/
62.Мао, Ґен-Сян та ін. «Захисна роль
Салідрозид проти старіння в мишачій моделі, індукованому D-галактозою». Біомедичні та екологічні науки: BES, том...
23,2 (2010): 161-6. doi:10.1016/s0895-3988(10)60047-5. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20514993/
63.Лі, Фенлін та ін. «Захисний ефект
салідрозид з Rhodiolae Radix на оксидативний стрес, викликаний діабетом, у мишей». Molecules (Базель, Швейцарія), т.
16,12 9912-24. 1 грудня 2011 р.,
doi:10.3390/molecules16129912. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6264537/
64.Li, Han-Bing та ін. «Стимульований салідрозид
поглинання глюкози клітинами скелетних м'язів шляхом активації АМФ-активованої протеїнкінази». Європейський журнал
фармакологія, т. 588, 2-3 (2008): 165-9.
doi:10.1016/j.ejphar.2008.04.036. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18501890/
65.Лі, Сюе та ін. «Салідрозид стимулює ДНК
Активність репараційного ферменту Parp-1 у підтримці HSC миші». Blood vol. 119,18 (2012): 4162-73.
doi:10.1182/blood-2011-10-387332. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3359737/
66.Чжу, Є та ін. «Салідрозид захищає від
Ушкодження, індуковане перекисом водню, в серцевих клітинах H9c2 через PI3K-Akt-залежний шлях». ДНК та клітинна біологія, том...
30,10 (2011): 809-19. doi:10.1089/dna.2010.1183. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21563965/
67.Оуян, Цзін-Фен та ін. «Просування in vitro»
диференціація мезенхімальних стовбурових клітин у гепатоцити, індукована салідрозидом». Журнал фармації та
фармакологія вип. 62,4 (2010): 530-8. doi:10.1211/jpp.62.04.0017. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20604844/
68.Ігон, Патрісія К. та ін. «Оцінка
Лікарська рослинна родіола рожева для естрогенності». Дослідження раку, Американська асоціація дослідження раку. 1
Квітень 2004. https://cancerres.aacrjournals.org/content/64/7_Supplement/663.3
69.Лю, Чжунбо та ін. «Екстракти родіоли рожевої»
і салідрозид зменшують ріст клітинних ліній раку сечового міхура шляхом пригнічення шляху mTOR та індукції
аутофагія». Молекулярний канцерогенез, том 51, 3 (2012): 257-67.
doi:10.1002/mc.20780. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3144985/
70.Ху, Сяолань та ін. «Попереднє дослідження:
Антипроліферативний ефект салідрозиду на різні лінії ракових клітин людини». Клітинна біологія та токсикологія, том...
26,6 (2010): 499-507. doi:10.1007/s10565-010-9159-1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20309622/
71.Ханум, Фархат та ін. «Родіола рожева: А
«Універсальний адаптоген». Комплексні огляди в галузі харчової науки та безпеки харчових продуктів. John Wiley & Sons, Ltd, 20 листопада.
2006. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/j.1541-4337.2005.tb00073.x
Упаковка:
10 г/мішок з алюмінієвої фольги, 20 г/мішок з алюмінієвої фольги, 50 г/мішок з алюмінієвої фольги, 100 г/мішок з алюмінієвої фольги, 200 г/мішок з алюмінієвої фольги, 500 г/мішок з алюмінієвої фольги, 1 кг/мішок з алюмінієвої фольги, 5 кг/коробка або відповідно до конкретних вимог клієнтів.
Умови зберігання:
Зберігайте в герметичних контейнерах у прохолодному сухому місці до використання; захищайте від прямих сонячних променів, тепла та вологи.
Термін придатності:
24 місяці з дати виробництва за умови зберігання у вищезазначених умовах.
